Смотреть больше слов в «Сербско-русском словаре»
МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВ... смотреть
(підпалити з метою помсти) пустити [червоного] півня; (знищити вогнем) обернути в попіл (перетворити на попіл) що; пустити [з] димом [за вітром] (з вог... смотреть
бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр.. присл..); — А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові защадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало). спали́ти (за собо́ю) мости́. Рішуче порвати з ким-, чим-небудь; зробити неможливим повернення до когось—чогось. Уявивши себе між студентів, Денис скривився. Ні, назад не було вороття. Він сам спалив мости і не шкодує (М. Ю. Тарновський); А проте й у роки реакції Винниченко, як мовиться, не спалив за собою мости (В. Винниченко). спали́ти місто́к за собо́ю. Тварина — і та свою матір чує, а моя (дочка) як пішла з хати, то й місток за собою спалила,— журилася Одарка (Григорій Тютюнник). щоб грім поби́в (приби́в, уби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. (Химка:) Обдурив мене .. отой вражий син, щоб його грім побив (Панас Мирний). щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила! (Укр.. присл..).... смотреть
(-лю, -лиш) док., кого. 1. крим. Підвести, видати, зрадити співучасників. БСРЖ, 558; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 370. 2. жрм. Видати кого-небудь. Крадькома озираєшся, чи нема часом горил-контролерів, від перекошених, колгоспних морд яких тебе починає тіпати, навіть коли маєш закомпостований квиток. Заспокоюєшся, бо в такій штовханині вони одразу б себе "спалили" брутальністю, погрозами й лайками (А. Дністровий, Невідомий за вікном). 3. Розкрити чийсь задум перебуваючи поблизу виходу, [кишеньковому злодію] легше накивати п'ятами, коли його "спалили" (ПіК, 2002, № 2). ЯБМ, 2, 370.... смотреть
спали́ти 1. спалити◊ спали́ти сві́чку → "свічка" ◊ спали́ти ходаки́ → "ходаки" 2. шк. поставити незадовільну оцінку (м, ср, ст): А тоді його панна сріблисто засміялась і стала розповідати скоромовкою якусь історію в зв'язку з матурою. Що бельфер від латини зав'язався когось спалити ще при письмовій (Керницький) 3. шк. забрати шпаргалку на іспиті (м, ср)||попалити... смотреть
1) див. спалювати2) (волосся) to singeспалити будинок — to burn down a house
спали́ти[спалитие]-л'у, -лиеш; нак. -ли, -л'іт'
[spałyty]дієсл.spalić
СПАЛИ́ТИ див. спа́лювати.
див. спалювати.
【完】 见 спалювати
Спали́ти, спалю́, спа́лиш, -лять
{спали́тие} -лу́, -лиеш; нак. -ли́, -лі́т.
спали́ти дієслово доконаного виду
техн. изжигать, сжигать
див. спалювати.
сов. от спалювати
Вислів походить з книги старогрецького письменника Плутарха (44-126 н. е.) "Про доброчесність жінок", де розповідається про те, що троянки після падіння Трої відрізали шлях відступу своїм чоловікам, спаливши їхні кораблі. У переносному значенні – рішуче порвати з минулим, стати на новий шлях.... смотреть