Смотреть больше слов в «Сербско-русском словаре»
СКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш і скака́ю, скака́єш, недок.1. Робити стрибок, стрибки; стрибати.Скаче, як теля на мотузку (прислів'я);Та й мордувалося ж скаж... смотреть
Скакать — скакати (2) 1. Прыгать, передвигаться прыжками: О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы ущекоталъ, скача, славію, по мыслену древ... смотреть
ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́с... смотреть
(аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде (Гаврило) вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий (Антосьо) іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін. (4-й повстанець:) Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан); А пані як гляне на його (пана), — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок); І мовила (Марія).. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко). 3. аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.). Дуже сильно, у великій мірі. Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів). го́пки скака́ти. Охоче бігти, іти куди-небудь. Онопрій усе наставляв ухо на Саливона і своє гукнув: — Пісного борщу не годна зварить, а до церкви гопки скаче! (В. Кучер). скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки. (Зінька (сама):) Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький); Розумиха побожно перехрестилась — Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає .. Не сушіть голови задурно.— Дуже вже старий для мене.— Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський); Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко); Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр.. присл..); — Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку.— А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик); І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса (присуджений до страти). За те, що трапилось, може, раз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш); — Чого це т скака́ти (і) у вого́нь і в во́ду за кого. Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь; робити будь-що для когось. Всякий Прокопові сват, І всякий Прокопові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський). скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким. Прислуговувати кому-небудь, підлещуватися до когось, втрачаючи людську гідність. Як виставимо свої драми, .. то будуть тоді наші “генії” перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка). скака́ти по верха́х. Глибоко не вникати, не торкатися суті чого-небудь (у розмові, виступах і т. ін.). І все то не по верхах скаче (Проценко), а розумним словом глибоко гвоздить (Панас Мирний). скака́ти так, як загра́є хто. Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою. — Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко). скака́ти ца́па. Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось. (Роман:) Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий). танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..). хоч го́пки скачи́. Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити що-небудь; що не роби. — Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі, — впевнено кидає Мар’ян. — Покрутяться вони, мов посолені в’юни, а без мужика, хоч гопки скачи, нічого не зроблять (М. Стельмах); — А от у мене шкідників не було. Вродило теж не дуже, зерно легке, присушене, але тут уже хоч гопки скачи — нічого не зробиш. Сила природи… (І. Григурко). хоч плач, хоч скач. 1. Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити, вдіяти що-небудь; що не роби. Як стане було той Гопченко гопки, то вже не зіб’єш його нічим,— хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав (Ю. Яновський). 2. Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, коли не можна щось змінити, переінакшити. Машину цю створили винахідники .. Склали договір на роботу, а тепер хоч плач, хоч скач! (П. Автомонов). хоч у во́ду скачи́ (стриба́й). 1. Уживається для вираження готовності будь-що зробити для кого-небудь. А як усміхнеться (Марічка), ще й з-під лоба гляне, “хоч скачи у воду” — кажуть парубки (З пісні). 2. Уживається для вираження безвихідного становища. Нічого не можу подіяти з тим бешкетником, хоч у воду скачи (З усн. мови).... смотреть
скачу, скачеш і скакаю, скакаєш, недок. 1) Робити стрибок, стрибки; стрибати. || Стрибком кидатися вниз. || Стрибком вихоплюватися кудись, на що-небуд... смотреть
скачу, скачеш і скакаю, скакаєш, недок. 1》 Робити стрибок, стрибки; стрибати.|| Стрибком кидатися вниз.|| Стрибком вихоплюватися кудись, на що-неб... смотреть
Будеш гак скакати, як я буду грати.Мусиш так робити, як я велю.Вище колін не підскочиш, бо й коліна скачуть.Характеристичне порівняння життєвого досвід... смотреть
моск. стрибатистрибати, стрибнути, стрибонути, вистрибувати, вистрибнути, повистрибувати, •відстрибувати, відстрибнути, повідстрибувати, застрибувати, ... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: скакавши, скачучискакатьДеепричастная форма: скакав
скака́ти[скакатие]-ачу, -ачеиш; нак. -ачи, -ач'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи
стрибати, плигати, (вгору) ПІДСКАКУВАТИ, підлітати, (через що) ПЕРЕСКАКУВАТИ; (- тіні) мерехтіти; (перед очима) мигтіти; (за ким) бігти підстрибом; (- серце) сіпати, калатати; (коло кого) упадати; (гопки) танцювати; (в огонь і воду) іти; (у гречку) ІД. перелюбствувати; (- коня) басувати, бігти навскач.... смотреть
скака́ти 1. скакати, стрибати◊ ска́че як блоха́ про легковажну, несерйозну людину (Франко) 2. задиратися, сваритися (м, ср, ст): Чого ти нині такий злий? Чи я тому винен, що Гілярко не прийшов? Я думав, що тобі щось недобре, а ти відразу скачеш (Нижанківський) ◊ скака́ти до оче́й → "скакати" 2 (ст)... смотреть
недок. скакати, док. скакнутиto skip, to jump, to leap, to caper; (на одній нозі) to hop; (на коні) to gallop; (про зайця та ін.) to lope
несов. - скакати, сов. - скакнути; (скачу, скачеш и скакаю, скакаєш) 1) скакать, скакнуть, прыгать, прыгнуть; вскакивать, вскочить, вспрыгивать, вспрыгнуть (на что-н.) - скакати в гречку 2) (только несов.; на коне) скакать... смотреть
[skakaty]дієсл.skakać
【未】1) 跳, 跳跃; 跳上2) (骑马) 疾驰
{скака́тие} -ачу́, -а́чеиш; нак. -ачи́, -ачі́т і -а́йу, -а́йеиш; нак. -а́й, -а́йтеи.
див. стрибати; танцювати
-ачу, -ачеш skakać ~ від радості skakać z radości zob. скочити
Скака́ти, скачу́, ска́чеш, -чуть
скака́ти дієслово недоконаного виду
cro skakati укр стрибати
стрибати
скакать в гречку редк.; грубо блудить
підлещуватися
зраджувати
зраджувати
зраджувати
упиратися