ПОХОДИТИ

посети́ть, навести́ть, зайти́ в го́сти

Смотреть больше слов в «Сербско-русском словаре»

ПОХОДНИ →← ПОХОД

Смотреть что такое ПОХОДИТИ в других словарях:

ПОХОДИТИ

ПОХО́ДИТИ¹, джу, диш, недок.1. Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого-, ... смотреть

ПОХОДИТИ

НАГА́ДУВАТИ кого, що (бути, здаватися схожим на кого-, що-небудь), СКИДА́ТИСЯ на кого-що, ПОХО́ДИТИ на кого-що, розм., ПРИГА́ДУВАТИ розм.; ПЕРЕГУ́КУВАТ... смотреть

ПОХОДИТИ

I пох`одити1) (брати початок) to come (from); (від роду; від батьків) to be descended (from), to descend (from), to come (of), to issue (from)це слово ... смотреть

ПОХОДИТИ

I -джу, -диш, недок.1) Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого-, чого-не... смотреть

ПОХОДИТИ

I -джу, -диш, недок. 1》 Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого-, чого-н... смотреть

ПОХОДИТИ

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я (Нестор) осторожний (обережний) і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська). лома́ка похо́дить по кому, фам. Хто-небудь буде побитий, покараний, дістанеться комусь. Верзе (пан) притьмом: .. Що буцім ти, Рябко, так гавкав,— як собака, Що буцім по тобі походить ще й ломака (П. Гулак-Артемовський).... смотреть

ПОХОДИТИ

I [походиетие]-оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок. (брати початок, бути схожим)II [походитие]-хоуджу, -одиеш; нак. -ди, -хоуд'іт', док. (від ходити... смотреть

ПОХОДИТИ

парновид. дієсл. (що робити?, що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: походивши, походячипоходитьДеепричастная форма: походив ¤ походити від -- п... смотреть

ПОХОДИТИ

1) происходить 2) (только в третьем лице: возникать вследствие чего-н.) происходить, перен. книжн. проистекать; исходить (иметь источником); следовать (быть следствием, вытекать из чего-н.); (иметь началом) восходить... смотреть

ПОХОДИТИ

похо́ди́ти 2 дієслово недоконаного виду бути схожим на кого-, що-небудь розм. похо́дити 1 дієслово недоконаного виду вести свій рід від когось чи чогось походи́ти дієслово доконаного виду від: ходи́ти... смотреть

ПОХОДИТИ

[pohodyty]дієсл.pochodzić (від: ходити)

ПОХОДИТИ

【未】1) 起源于, 来源于3) 出身于Походити з селян 出身农民家庭

ПОХОДИТИ

I {похо́диетие} -о́джу, -диеш; нак. -о́д, -о́дтеи, недок. (брати початок, бути схожим)II {походи́тие} -хоуджу́, -о́диеш; нак. -ди́, -хоуді́т, док. (від ходи́ти).... смотреть

ПОХОДИТИ

1. бути родом, вести рід; (звідки) братися з; тлк. 3 ос. виникати, утворюватися, з'являтися; 2. (на кого) скидатися, бути подібним.

ПОХОДИТИ

Походи́ти, -ходжу́, -хо́диш, -дять; походи́, -ді́м, -ді́тьпохо́дити, -хо́джу, -хо́диш

ПОХОДИТИ

I. походити -джу, -диш pochodzić, brać początek, wywodzić się II. походити -джу, -диш pospacerować, pochodzić

ПОХОДИТИ

матем.; физ. происходить (брать начало ещё), следовать (возникать, проистекать)

ПОХОДИТИ

Адбыцьз

ПОХОДИТИ

адбыцьз

ПОХОДИТИ

ад быць з

T: 135