СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́Т... смотреть
СРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. срамля́ть; недок., кого, що, заст.Соромити.[Герцог:] Велю тобі, Трояндо, – схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Є. Кротев... смотреть
-млю, -миш; мн. срамлять; недок., перех., заст. Соромити.
-млю, -миш; мн. срамлять; недок. , перех. , заст. Соромити.
див. страмити
срами́ти дієслово недоконаного виду рідко